• 16.07.2019

За 27 років Україна була єдиною країною серед подібних  за доходами на 1 особу, у якої середні темпи приросту реального ВВП були від’ємними. Єдиною, що після падіння 90-х не досягнула рівня 1991 року. Економіка України зростала найменшу кількість років поспіль, а в роки, коли спостерігався спад, він був також одним з найглибших. Біда української економіки – це  періоди глибокого падіння економіки. Натомість відновлювальні темпи зростання були короткочасними та нездатними компенсувати втрати попередніх криз. Головне завдання будь-якого уряду, що б він собі не декларував, – забезпечити стабільне та бажано невпинне зростання реального ВВП. Можна не прагнути високих темпів, а вони були в Україні і вище 10%. Достатньо забезпечити середній темп, як у Польщі 1992-2018 рр., +4,1% на рік. І зараз українці були б багатшими за поляків, бо стартовий рівень у нас був значно вищим. На жаль, цього не сталося і в нашої країни попереду не одне десятиріччя на шляху до рівня економіки та життя людей, принаймні як у Польщі зараз. Але альтернативи немає, слід іти вперед.